Церій

Церій (Ce) - хімічний елемент із групи лантаноїдів, сріблисто-білий метал. Це найпоширеніший рідкісноземельний метал. Назва елемента церію пов'язане з відкриттям одного з небесних тіл - планети Церери.

Хімічно характеризується наявністю двох валентних станів: +3 і +4. Церій хімічно активний метал. Добре з'єднується з киснем, азотом і воднем. На повітрі церій покривається тонкою окісною плівкою. При температурі вище 300°С запалюється й перетворюється в диоксид церію.

Церій - рідкісноземельний метал, нестійкий на повітрі, поступово окислюється, перетворюючись у білий оксид. У природі не існує чисто церієвих мінералів. Головні мінерали церію - бастнезит і монацит

Церій є ковким і грузлим металом. Він піддається прокатці й у нагрітому стані тягнеться в дріт.

Застосування церію:
металургія;
каталізатори;
термоелектричні матеріали;
виробництво скла;
абразивні матеріали;
пірофорні сплави;
джерела світла;
вогнетривкі матеріали;
медицина;
паливні елементи;
хімічні джерела струму

Важливими видами церієвих продуктів є сплави, оксиди, карбонати, ацетати й ряд інших з'єднань. Ціни на церієві матеріали залежать від виду продукту (оксид, метал або з'єднання) і його чистоти.